Як юнак з Волині потрапив до Парижа і став художником-авангардистом? Ну, це ж от цікаво!
І, власне, це найцікавіше. Давид Штеренберг народився у 1881 році у Житомирі. Його біографія починається у простій, єврейській родині. Він не одразу став художником. Ні-ні. Він спочатку був… фармацевтом.
Як юнак з Волині потрапив до Парижа і став художником-авангардистом? Ну, це ж от цікаво! Він, розумієте, поїхав до Європи. Загалом, він хотів вчитися.
Париж: Він потрапив до Парижа, до “La Ruche” (Вулика) — знаменитої мистецької комуни. Там жили Шагал, Модільяні. Він вчився у найкращих. Це його біографія-прорив.Там він сформував свій унікальний, кубофутуристичний стиль.
І ще одне. Він повертається до Російської імперії напередодні революції. Це був його вибір.
Як Штеренберг став “головним художником” більшовиків. Або ні? Хоча, напевно, це був дуже суперечливий період!
Але ж, потім починається зовсім інша частина його біографії. Революція.
Як Штеренберг став “головним художником” більшовиків? Це був дуже суперечливий період! Він був, скажімо так, затребуваний. Він став головою відділу образотворчих мистецтв (ІЗО) Наркомпросу. Це була дуже висока посада.
- Влада: Він, власне, мав величезний вплив на мистецьке життя. Він підтримував авангард, його друзів. Це був час, коли авангард був, певною мірою, дозволений.
- Контраст: Це був повний контраст: людина, яка навчалася у Парижі, керує мистецтвом у більшовицькій країні.
Або ні? Хоча, напевно, це був дуже суперечливий період! Але ж, Штеренберг був людиною принципу. Він вірив у нове мистецтво.
Також читайте: Олена Апанович: Детальна біографія, як вона врятувала історію Запорозької Січі
Що такого особливого в його картинах. Та чому, розумієте, його стиль важко з чимось сплутати?
Перескакуємо з думки на думку: А що ж, власне, з його картинами?
Що такого особливого в його картинах? Це цікавий факт. Його стиль називають “поетичний конструктивізм” чи “метафізичний натюрморт”.
- Стиль: Він малював прості речі: оселедці, свічки, ніж, склянка. Але ж він робив їх плоскими, без тіні. Вони висять у просторі. Це цікавий факт №2. Це як асоціація: вмієш, але пояснити важко, наскільки дивно виглядає цей оселедець.
- Кольори: Яскраві, чисті кольори. Його картини — це, розумієте, загадка.
Та чому, розумієте, його стиль важко з чимось сплутати? Бо він унікальний. Він ні на кого не схожий. Двічі. Двічі, так.
Чи згадував художник рідний Житомир у своїх творах. І як це, власне, вплинуло на його пізню творчість?
І ще одне. Житомир. Чи згадував художник рідний Житомир у своїх творах?
- Мотив: Прямої згадки, скажімо так, немає. Але ж! Його натюрморти з простими предметами, з бідним побутом — це, можливо, відгомін його дитинства у Житомирі. Це цікавий факт №3.
- Вплив: Як це, власне, вплинуло на його пізню творчість? Його любов до площинності і лаконізму може бути пов’язана з народним мистецтвом, яке він бачив на Волині.
Репресії, визнання та забуття. Та як склалося його життя, скажімо так, після 30-х років?
Але ж, потім настали 30-ті роки. І тут його біографія стає трагічною.
- Репресії: Його критикували. Його звинувачували у формалізмі. Авангард став непотрібним. Штеренберг втратив усі свої посади.
- Забуття: Він був, по суті, забутий. Він продовжував малювати. Але ж це було дуже важко. Це цікавий факт №4.
Та як склалося його життя, скажімо так, після 30-х років? Він жив скромно. Його картини, власне, ховалися у запасниках. Але ж зараз його біографія і його творчість знову відкриваються. Це справедливо.