День народження Івана Пулюя.
181 рік від його появи на світ. І 108 років від смерті.
Українська громада Чехії збирається біля його могили. Кладовище Мальвазінки в Празі. 9 година ранку.
Квіти. Молитва. Пам’ять.
Хто такий Іван Пулюй? І чому про нього варто знати?
Повідомляє джерело: У Чехії вшанують пам’ять Івана Пулюя — українського вченого світового рівня, який працював у Празі
Хто такий Іван Пулюй і чим він знаменитий
Іван Пулюй. Ім’я, яке має стояти поруч з Рентгеном.
Але не стоїть. Бо історія несправедлива.
Народився 2 лютого 1845 року на Тернопільщині. Село Гримайлів, тоді — Австро-Угорщина.
Батько — священик греко-католицької церкви. Родина не багата, але освічена.
Іван з дитинства тягнувся до науки. Вчився в гімназії у Тернополі, потім — у Віденському університеті.
Фізика. Математика. Він хапав знання на льоту.
1869 року закінчив університет з відзнакою. Почав викладати. Одночасно — досліджувати.
Його тема — електричні розряди в розріджених газах. Катодні промені.
Звучить складно? Та це те, на чому згодом з’явиться рентген, телебачення, електронні мікроскопи.
Пулюй створював лампи. Скляні трубки, з яких викачували повітря, пускали електричний струм — і з’являлося незвичне свічення.
Його лампи були кращими за тогочасні аналоги. Вони давали чіткіше зображення.
І от 1895 року Вільгельм Рентген відкриває Х-промені. Світ здригається — можна бачити крізь тіло!
Та Пулюй це вже робив. Раніше.
Його лампи використовували для медичних знімків ще до офіційного відкриття Рентгена.
Але Рентген опублікував першим. Отримав Нобелівську премію. А Пулюй залишився в тіні.
Чому? Політика. Національність. Відсутність потужного піару.
Україна тоді не мала держави. Українці вважалися другосортними в Австро-Угорщині.
А Пулюй ще й відкрито підтримував українську справу. Це не додавало йому популярності в академічних колах.
Як Іван Пулюй потрапив до Праги
1877 рік. Пулюя запрошують до Праги.
Німецька технічна школа (пізніше — Празька політехніка) шукає викладача фізики.
Іван приймає пропозицію. Переїжджає з дружиною.
Прага тоді — частина Австро-Угорської імперії. Місто науки, культури, можливостей.
Пулюй швидко стає одним з провідних професорів. Читає лекції німецькою. Проводить дослідження. Публікує статті.
1888 року його обирають ректором Німецької технічної школи в Празі.
Ректор. Українець. У німецькому навчальному закладі.
Це був прорив. Визнання. Повага.
Але Пулюй не забував, звідки він. Підтримував українських студентів, які приїжджали вчитися до Праги.
Допомагав їм грошима. Радив. Надихав.
Бо він розумів: наука без коріння — порожня. А корінь його — Україна.
Іван Пулюй і переклад Біблії українською мовою
Окрім науки, у Пулюя була ще одна пристрасть — мова.
Українська мова. Яку тоді намагалися придушити, заборонити, знищити.
Російська імперія забороняла друкувати українською. Австро-Угорщина теж не заохочувала.
Та Пулюй вірив: мова — це душа народу. Без мови — немає нації.
І от на початку 1900-х він разом з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким береться за величезний проєкт.
Переклад Біблії українською мовою.
Це був перший повний переклад Святого Письма на українську. З оригінальних давньоєврейської та грецької мов.
Робота тривала роками. Пулюй працював над Новим Завітом.
1903 року переклад вийшов друком. У Відні.
Це був подвиг. Бо Біблія українською — це легітимізація мови. Доказ, що нею можна говорити про високе, сакральне.
Церква схвалила переклад. Він використовується й досі.
І мало хто знає, що один з перекладачів — фізик світового рівня.
Що винайшов Іван Пулюй
Лампа Пулюя — його головне досягнення.
Це скляна трубка з двома електродами. Всередині — розріджений газ.
Коли пускали струм, з’являлося катодне випромінювання. Яке, власне, і було Х-променями.
Лампи Пулюя давали надзвичайно чіткі знімки. Лікарі по всій Європі замовляли їх.
У Парижі, Відні, Берліні — скрізь використовували його прилади.
Але коли Рентген опублікував свою роботу 1895-го, всю славу забрав він.
Пулюй не образився. Не скандалив. Не вимагав визнання.
Він просто продовжував працювати.
Окрім ламп, він досліджував електричні розряди, будову матерії, властивості газів.
Написав десятки наукових статей. Підручники з фізики та електротехніки.
Його роботи цитували колеги по всьому світу.
Та ім’я залишалося в тіні. Бо він не мав потужної академічної машини за спиною.
Не німець. Не француз. Не британець.
Українець. З краю, якого на картах не існувало.
Іван Пулюй і українська національна справа
Пулюй ніколи не приховував своєї національності.
Навпаки. Він відкрито говорив: я українець.
У Празі він організовував зустрічі українських студентів. Читав їм лекції про Україну, її історію, культуру.
Підтримував фінансово тих, хто не міг оплатити навчання.
Листувався з Іваном Франком, Михайлом Грушевським, іншими діячами українського національного руху.
Писав статті про необхідність розвитку української науки та освіти.
Для нього наука й національна справа не суперечили одна одній. Навпаки — доповнювали.
Він вірив: Україна стане незалежною. Матиме свою державу, університети, наукові школи.
І він хотів підготувати до цього кадри.
Тому й допомагав молодим українцям здобувати освіту в Європі.
Щоб вони повернулися й будували нову Україну.
Коли і де помер Іван Пулюй
31 січня 1918 року. Прага.
Іван Пулюй помер у віці 72 років.
Офіційна причина — хвороба серця.
Але, можливо, ще й зламане серце. Бо він не дожив до незалежності України всього кілька місяців.
УНР проголосять у січні 1918-го. Але Пулюй вже не побачить цього.
Його поховали на кладовищі Мальвазінки в Празі.
Могила скромна. Без пафосу. Хрест, ім’я, дати.
Та пам’ять залишилася.
Українці в Чехії щороку приходять до його могили. Кладуть квіти. Моляться.
Бо Пулюй — символ. Символ того, що українці можуть бути на вершині світової науки.
Що ми не гірші за німців, французів, британців.
Що наш внесок у світову цивілізацію величезний.
Навіть якщо про це мало хто знає.