У поліських лісах Житомирщини знову зафіксували бурого ведмедя. Востаннє ці тварини масово жили тут ще понад століття тому. Повернення хижаків підтвердили у Поліському природному заповіднику, де влітку та на початку осені 2025 року неодноразово знаходили їхні сліди.
Як розповів директор заповідника Юрій Бруцький, кілька тижнів тому на територію заказника зайшов ведмідь.
«Ми зняли його квадрокоптером уночі. Тварина зайшла на територію заповідника, поблукала і того ж дня повернулася назад до Білорусі. Шкоди не завдала — борті цілі, мед на місці», — розповів Бруцький.
За словами директора, це вже не перший візит бурого гостя. Близько трьох місяців тому фахівці також фіксували сліди ведмедя — видно було, як він проходив кілька кварталів і повертався у бік кордону.
«Старожили розповідали, що колись ведмеді тут жили постійно — розмножувалися, полювали, але з часом бортництво витіснило їх із цих місць», — додає Бруцький.
Ведмеді Житомир
Науковий співробітник Поліського природного та Чорнобильського заповідників Сергій Жила пояснює: бурі ведмеді зникли з Полісся понад сто років тому.
«Раніше вони скидали борті, щоб дістатися меду. А нинішні ведмеді, які заходять із території Білорусі, цього вже не роблять. Починаючи з 1998 року, такі зустрічі відбуваються дедалі частіше. У Чорнобильському заповіднику навіть з’явилися постійні самці, які маркують дерева й охороняють власні території», — зазначає Жила.
За словами науковця, те, що дерева мають характерні позначки, свідчить про появу осілих, статевозрілих ведмедів.
«Це частина їхньої шлюбної поведінки. Найактивніше ведмеді залишають сліди навесні — у травні та червні, коли триває період гону. Тоді вони найбільше рухаються», — пояснює він.
Як ведмеді готуються до зими?
Те, що ведмедя помітили у Житомирському Поліссі восени, науковці пов’язують із підготовкою до зимового відпочинку.
«Перед барлога ведмедям потрібно добре наїстися, аби накопичити жир. Якщо не встигне набрати вагу — не зможе залягти на зиму. Хоча правильніше казати не “сплячка”, а просто “сон”: ведмідь реагує на шум і може прокинутися, якщо його потривожити», — додає Сергій Жила.
Коли нападає ведмідь?
Попри те, що кількість ведмедів поступово зростає, загрози для місцевих мешканців немає.
«У лісах, де багато ягід і їжі, ведмеді не шкодять людині. Влітку вони переважно їдять рослини, комах чи падаль, а не полюють. Побачити їх у дикій природі практично нереально — вони надзвичайно обережні», — розповідає Жила.
Нині найбільша проблема — відсутність самок. Самці мігрують на великі відстані, а самиці менш рухливі, тому вчені пропонують програму розселення самок у поліських лісах.
«У нас є методика вирощування ведмежат без контакту з людиною. Якщо таких малят випускати у природу, вони чудово виживають. Поліські та чорнобильські ліси — ідеальне місце для їхнього відновлення», — додає науковець.
Фахівці кажуть, що повернення ведмедів — ознака відновлення екосистеми Полісся. Ці хижаки не лише прикрашають дику природу, а й відіграють важливу роль у підтриманні природного балансу.
Хто знає, можливо, уже найближчими роками бурі велетні знову оселяться тут постійно — як і сто років тому.
Цікаві факти про ведмедів
Ведмеді — одні з найдавніших і найрозумніших мешканців нашої планети. У світі існує всього вісім видів ведмедів, і кожен із них має свої унікальні звички та риси характеру.
Розумніші, ніж здається
Попри свій грізний вигляд, ведмеді мають неабиякий інтелект. Вони здатні замітати власні сліди, маскувати запах і навіть хитрити з мисливцями. Є випадки, коли ведмеді кидали каміння чи гілки в капкани, щоб знешкодити їх і дістати приманку. А ще вони можуть ходити задом наперед або колами, щоб заплутати переслідувачів.
Бурі ведмеді — справжні стратеги: вони пам’ятають, де ростуть ягоди, гриби чи фрукти, і знають, у який час ті дозріють.
Хто родичі ведмедів
Найближчі родичі цих гігантів — собаки, вовки та лисиці. І хоча вони виглядають зовсім по-різному, генетично мають багато спільного.
Скільки живе ведмідь
У дикій природі ведмеді зазвичай живуть до 25 років, але в неволі можуть дожити й до пів століття.
Незграбність — лише здається
Багатьом здається, що ведмідь — неповоротка тварина, але це не так. Просто він переставляє дві ліві або дві праві лапи одночасно, тому й виглядає, ніби перевалюється. Насправді ж ведмеді спритні та дуже швидкі: на коротких дистанціях можуть розігнатися до 55 км/год — швидше, ніж тренований бігун!
Шерсть і теплоізоляція
Шуба ведмедя складається з двох шарів: короткий і густий утримує тепло, а довгий і рідкісний відштовхує воду. Завдяки цьому звір не мерзне навіть у найсуворіші морози.
Життя в лісі та на деревах
Більшість ведмедів живе в лісовій гущавині — бурі, грізлі, малайські чудово почуваються серед дерев і навіть вміють лазити по них. Правда, на висоту охоче деруться тільки молоді, бо старші розуміють: не кожна гілка витримає таку масу.
Сплячка — особливий період
Взимку ведмеді впадають у сплячку тривалістю до 100 днів. За цей час вони можуть втратити до половини ваги. Цікаво, що білі ведмеді й панди не сплять зимовим сном.
Під час сплячки їхній пульс падає з 40 до лише 8 ударів за хвилину.
Універсальні всеїдні
Ведмеді — єдині хижаки, які регулярно їдять і м’ясо, і рослини. Тому в них різні типи зубів — для подрібнення м’яса та перетирання трав.
Органи чуття — справжній «супердатчик»
Бачать ведмеді майже як люди, але от слух і нюх у них розвинені набагато краще.
Бурий ведмідь може відчути запах меду за 8–9 км або почути бджіл за 5 км. Білий ведмідь взагалі чемпіон: він розрізняє запах тюленя за 32 км і здатен почути його рух під метровим шаром льоду на відстані до 1 км.
Як людина
Ведмеді можуть ходити на задніх лапах, ставлячи стопу повністю — так само, як ми з вами. Більше жодна тварина (крім людини) так не ходить.